top of page

Біокосмонавти!



Про космонавтів-людей чув кожний. Але разом з людьми у дослідженнях космосу беруть участь тварини - їх називають біокосмонавтами або біоастронавтами.

Ба більше - не людина і не тварина, а зернини кукурудзи у 1946 році першими із земних організмів перетнули уявну "границю космосу" на висоті 100 км над рівнем моря. Після кукурудзи у космос злітало насіння рису та бавовни. А перші земні тварини вирушили у космос 20 лютого 1947 року. І це були... плодові мушки дрозофіли.


А хто ще літав у космос?

  • Мавпи;

  • Собаки;

  • Пацюки та миші;

  • Коти (принаймні один);

  • Черепахи,

  • Риби;

  • Гекони;

  • Дрозофіли;

  • Борошняні хробаки (личинки жука борошняного хрущака),

  • таргани,

  • павуки,

  • тихоходи,

  • різноманітні бактерії та мікроорганізми.

Ми зібрали цікаві факти, фото та відео про польоти різних біокосмонавтів.


Біокосмонавти-рекордсмени


Дрозофіл можна назвати "найдосвідченішими" Біокосмонавтами Землі - вони побували й біля Місяця, й на МКС, вони літали мало не в кожному радянському біосупутнику, експерименти з дрозофілами тривають і зараз.

Але чому вчені обрали саме їх?

На початку космічних досліджень вчені й гадки не мали, як вплине космічний простір на живий організм. Зокрема невідомо було, чи викличе космічна радіація будь-які генетичні зміни. Дрозофіли - чудовий об'єкт для таких досліджень. Ії геном повністю відомий, вона легко розмножується та має швидку зміну поколінь, отже виявити будь-які генетичні зміни у дрозофіл дуже легко. До того ж ці створіння маленькі (навіть дуже!) та не потребують багато місця, кисню та їжі.


Найвитривалішими біокосмонавтами Землі (та й просто найвитривалішими землянами) наразі вважаються тихоходи - дивні мікроскопічні мешканці вологих біотопів суходолу, прісних та морських водойм. У 2007 році відбувся експеримент в ході якого тихоходи провели 10 діб у відкритому космосі й вижили.


Черепахам належить рекорд по довжині перебування у космосі серед біокосмонавтів - у 1975 році черепахи провели 90 діб у космосі на борту безпілотного корабля "Союз-20".

Черепахи також стали першими землянами на орбіті Місяця, завершивши перший у світі обліт нашого Супутника на борту космічного корабля "Зонд 5".

Цих тварин обрали за їх невибагливість, адже вони можуть багато днів обходитись без води та їжі.


А першими тваринами, що були зачаті та народжені у космосі стали таргани!



А що ж ссавці?




Мавпи

Мавпи найбільш схожі на людей, отже не дивно, вибір американських вчених впав саме на цих розумних тварин.

Ймовірніше за все, першим ссавцем у космосі став Альберт II - макак резус, який 14 червня 1949 року піднявся на висоту 134 кілометри. На жаль при поверненні на Землю ракета, на якій летів Альберт розбилася.


За офіційними даними в ході космічних програм США, Франції, Аргентини, СРСР, Росії, Ірану у космосі побувало 32 мавпи. Найбільш відомим з них, безперечно, був кмітливий та розумний шимпанзе Хем.


31 січня 1961 року Хем відправився у суборбітальний (тобто без виходу на орбіту) космічний політ. Космічна подорож тривала всього 16 хвилин 39 секунд, проте її результати стали надзвичайно важливими. Хем довів, що космонавти зможуть успішно працювати у космосі!

Під час передпольотної підготовки Хема тренували пересувати спеціальний важіль, коли він отримує синій світовий спалах. Зреагувати на світло він мав протягом 5 секунд.

Таке ж завдання Хем виконував і під час космічної подорожі. Він реагував на сигнал лише на секунду повільніше, ніж на Землі, а це означало, що й космонавти не "гальмуватимуть", коли виконуватимуть політні завдання!


Політ Хема не обійшовся без прикрощів, але він вернувся на землю живим і знаменитим.


Коротке відео про Хема та його політ:



На жаль не всім біокосмонавтам так пощастило. Історія космонавтики сповнена героїки та трагізму. Тварини проклали для нас дорогу в космічний простір, але далеко не всі старти та приземлення скінчилися успіхом. Після загибелі кількох тварин, конгрес США у 1969 році заборонив польоти мавп.


Але й після цього мавпи продовжували освоювали космічний простір.

12 різних макак побувало на орбіті за радянською (а пізніше міжнародною) програмою "Біон" з 1983 по 1999 рік. Ця програма триває й зараз, але мавп у космос її керівництво вирішило більше не відправляти.


А останній відомий на сьогодні політ космічної мавпи відбувся у 2014 році в рамках іранського проєкту підготовки польотів.



Собаки

В той час, як космічна програма США зосередилась на запусках мавп, основними радянськими біокосмонавтами стали собаки.

На думку радянських вчених собаки набагато краще підходили для початкових досліджень - їх було набагато легше дресувати, вони могли вижити у важких умовах й були значно дешевші за мавп. Крім того, собаки набагато краще переносили довгі періоди без можливості рухатись, у той час, як деяким мавпам доводилось давати анестезію.


Не кожна собака могла стати космонавтом. Лише безпородні дворові пси, невибагливі та пристосовані до будь-яких негараздів, могли потрапити у космічний загін.

Собаки мали бути терплячими, лагідними та контактними.

Кабіна космічного корабля була дуже тісною, отже собаки мали бути невеликі (до 35 см у холці) та легкі (не більше 6-7 кг).

Перевагу віддавали світлим собакам, яких було краще видно на моніторах, а також тваринам з короткою шерстю, на яких легше тримались різні вимірювальні прилади.

А ще, передбачаючи, що чотирилапі космонавти нерідко з'являтимуться на шпальтах газет, намагалися відібрати фотогенічних тваринок.

У першому загоні собак-космонавтів було 32 собаки.


22 липня 1951 року Дезік та Циган стали першими у світі собаками-космонавтами. Їх Ракета піднялася на висоту 101 кілометр та приземлилася за кілька кілометрів від стартового майданчика. Після цього собачі суборбітальні польоти відбувалися один за одним.


Тварин відправляли парами, щоб отримати об'єктивніші результати.



Польоти собак у верхні шари атмосфери були надзвичайно секретними. Через це конструктори та інженери та... собаки іноді працювали під псевдонімами.


Так, наприклад собака Кусачка, що здійснила 5 космічних польотів отримала нове ім'я - Відважна.


До вересня 1960 року відбулось 29 собачих польотів, але не всі з відважних мандрівниць повернулися на землю. Найвідомішою, та найбільш "нещасною та одинокою" з них була Собака Лайка, яка стала першою живою істотою на орбіті Землі. Третього листопада 1957 року вона відправилась у далеку путь на другому штучному супутнику Землі. На жаль технології повернення з орбіти на той час не існувало, і Лайка загинула у польоті. Це викликало величезне обурення по всьому світу.


Після польоту Лайки інженери зосередились над поверненням космічних апаратів з орбіти, і наступні польоти передбачали повернення тварин на Землю.


Короткий документальний фільм про собак-космонавток:




20 серпня 1960 року з космосу успішно повернулися Білка та Стрілка - перші тварини, що здійснили орбітальний політ та повернулися на Землю! Їх політ тривав 25 годин. За цей час хвостаті астронавтки здійснили 17 витків навколо нашої планети!

Цікаво, що до історичного повернення собак звали Крапля та Вільна.


****

До польоту першої людини у космос, там побувало 48 собак, які переконливо довели - жива істота здатна полетіти в космос та вижити. Перший космонавт Землі Юрій Гагарін якось пожартував: "Ще й досі не розумію хто я: "перша людина", чи "останній собака".

*********

Крім славнозвісних радянських космічних собак, було створено загін з 30 собак-космонавтів в Китаї. Дві з цих собак здійснили суборбітальні польоти.

Наразі собаки у космос не літають.


Миші, пацюки, морські свинки та інші гризуни


Всесвітня слава Білки та Стрілки затьмарила славу інших учасників цього історичного польоту - сорока мишей та двох пацюків. Історія не зберегла їхніх імен, як і імен численних гризунів що літають на космічних апаратах з 1950 року і до наших днів.

А от ім'я першого біокосмонавта Франції відоме. Це був щур, на ім'я Гектор, який провів у космосі 8 хвилин, піднявшись на висоту 111 кілометрів.


Мишам, які літали на міжнародну космічну станцію у 2018 році така тривалість польоту видалась би просто смішною. Зараз рекорд по перебуванню у космосі гризунів становить 30 діб!

Ось подивіться, як живеться сучасним мишам на МКС.


До речі, миші на МКС мають дуже важливу місію. Саме спостереження за мишами в умовах мікрогравітації зможе дати вченим відповіді на важливі запитання щодо збереження м'язової маси космонавтів під час довготривалих польотів.


А ще - миші та пацюки - найчисленніші ссавці у космосі. За всю історію пілотованих польотів у космосі побувало майже 600 людей. Точної статистики гризунів наразі не існує, але, згідно з даними бази астронавтів на сайті https://www.supercluster.com, у космосі побувало не менш як 540 мишей та 640 пацюків.


Коти


Коти, хоч як ми їх і любимо, не найкращі кандидати на роль біокосмонавта.


Достеменно відомо лише про один котячий політ. 18 жовтня 1963 року Франція запустила ракету з кішкою на борту. Офіційно вважається, що цей історичний політ здійснив кіт, на ім'я Фелікс. Проте деякі джерела стверджують, що незадовго до старту Фелікс втік і його терміново замінили Кішкою, на ім'я Фелісетт...



Космос стає все ближче та ближче до людей - здешевлюються та стають все більш безпечними космічні польоти, виникають туристичні компанії, кілька країн навіть готуються до висадки на Місяць та Марс. Можливо у дальні польоти також відправляться пухнасті космонавти, допомагаючи екіпажу досліджувати Всесвіт та знімати стрес від дальніх перельотів.



Що ще подивитись


Використана література

____________________________

Допис створено за підтримки Українського культурного фонду у рамках проєкту "LEO: Великі космічні перегони. неФатальна помилка"

Comments


Останні дописи
Anchor 1
bottom of page