23 жовт. 2020 р.Читати 3 хв

Планета Тризуб, система Берегині

Запрошуємо у космічну подорож!

Призначення - Планета Тризуб, система Берегині!

Здається, що ми потрапили в українську науково-фантастичну книжку про цілком вигадану зоряну систему, чи не так?

Але Берегиня – це ім’я справжньої зорі з сузір’я Персея, і навколо неї й справді обертається газовий гігант Тризуб.

Летимо!

Що Відомо про цю планетну систему?

Відстань від Сонця до Берегині 619 світлових років. Зоря має 12 зоряну величину, отже неозброєним оком її не побачиш, але навіть в аматорський телескоп ми можемо її спостерігати. Завдяки тому, що Берегиня знаходиться у сузір’ї Персея, в Україні її можна спостерігати цілий рік, але найкраще її буде видно осінніми вечорами.

Берегиня дуже схожа на Сонце – це жовтий карлик класу G з масою і діаметром, що майже дорівнюють сонячним. Єдина істотна відмінність – це число відомих людству планет.

У Сонячній системі 8 різноманітних, не схожих одна на одну планет, але у Берегині ми поки що знайшли лише одну планету – газовий гігант ТРИЗУБ (HAT-P-15 b).

Про нього також відомо небагато. Тризуб трішечки більший за Юпітер, проте удвічі щільніший.

А от що Істотно відрізняє Тризуб від Юпітера, це відстань до його зорі! Якщо перенести Тризуб з його орбітою у Сонячну систему, він опиниться усередині орбіти Меркурія! Отже, рік на ньому дуже короткий – всього 10,9 земних діб, а температура поверхні – сотні градусів за Цельсієм.

Тризуб заходиться поза межами «населеної зони». А про те як його відкрили читайте наприкінці статті.

Як Берегиня отримала своє ім’я?

Більшість відомих нам зір мають грецькі або арабські імена. Звідки у зоряному небі з’явилися українські назви?

До 2019 року Берегиню називали просто - HAT-P-15, а Тризуб - HAT-P-15 b. 17 грудня 2019 року все змінилося. Більш як 110 планетних систем отримали нові імена, що їх обрали мешканці різних країн в ході національних конкурсів. Український оргкомітет отримав понад 70 різних пропозицій – міфологічні, історичні, географічні, літературні…Колектив “Лео”, наприклад, пропонував для зорі ім’я Мавка 😊.

Вибір був нелегким. Оргкомітет вирішив дати зорі ім'я Берегиня на честь "божества вод і берегів річки, яка з часом набула статусу національної богині - "вогнища матері, захисниці землі", як йдеться в офіційному пресрелізі.

Тризуб взагалі не потребує довгих пояснень. Це - найвідоміший стародавній символ України, викарбуваний на монетах князя Володимира Великого, який сьогодні є одним із державних символів країни (Малий герб). Авторами переможних назв стали Оксана Жикол (назва зорі) та Вероніка Лобанська (назва екзопланети).

А які ж імена придумали інші країни?

Поляки, вшановуючи славнозвісного фантаста Станіслава Лема назвали свою зорю в сузір’ї Пегаса - Солярис, а планету - Піркс.

Естонці обрали імена Koit(світанок) та Hämarik(захід сонця), Китайці - Xihe (китайська богиня Сонця) та Wangshu (богиня Місяця), Норвежці – Násti та Albmi, що означає «зоря» та «небо» мовою народності Саамів. Повний перелік імен можна знайти тут - https://0bf71ea7-eb0b-44fe-ba3a-7895e80dc750.filesusr.com/ugd/6358ac_5eebee4eba4f41b7a9f6201123673a24.pdf.

Транзитний метод – інформація для допитливих.

Тризуб відкрито у 2010 році за допомогою транзитного методу.

Саме таким методом і відкрито більшість екзопланет.

Його сутність дуже проста – Коли планета проходить поміж спостерігачем та своєю зорею, яскравість зорі трішки зменшується. Ця зміна зовсім незначна, але чутливі інструменти можуть її виявити.

На відео можна подивитись, як виглядає на "ідеальному" графіку зміна яскравості від зорі.

Що більшою є така планета, тим сильніше падає яскравість зорі. А період таких падінь яскравості розповідає нам про тривалість обертання планети навколо зорі, тобто про тривалість тамтешнього року. Якщо у зорі кілька планет, на кривій блиску буде кілька різних падінь яскравості.

Далі у гру вступають закони Кеплера та наші знання про Всесвіт.

Якщо відомий спектральний клас зорі, ми досить багато про неї знаємо: температуру поверхні, приблизний розмір, швидкість обертання, склад.

Знаючи температуру зорі, легко розрахувати, яка температура пануватиме на поверхні планети, а також, чи може бути на ній рідка вода, а отже життя, схоже на земне.

Транзитним методом найлегше виявити великі планети, що знаходяться дуже близько до зорі. Чим менша і дальша планета – тим менше ймовірність її відкрити. Уявимо, що інопланетні астрономи ретельно вивчають Сонце. Щоб виявити Землю, їм потрібно відстежити зовсім маленьку зміну яскравості Сонця, що триватиме всього кілька годин.

Отже, у Берегині може бути ще кілька планет. Якщо нам вдасться їх виявити, в земній астрономічній літературі вони також отримують українські імена!

***

Подяки.

Дякуємо Людмилі Марченко та Івану Андронову за допомогу при написанні статті.